МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НУ ”ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА” КАФЕДРА АВТОМАТИКИ І ТЕЛЕМЕХАНІКИ ЗВІТ про виконання лабораторної роботи№ з дисципліни “Охорона праці” на тему:  Мета роботи: ознайомлення з приладами та засобами вимірювання рівню шуму, а також дослідження ефективності заглушаючих пристроїв. Теоретичні відомості. Шумом називають небажаний для людини звук або сполучення звуків. З фізичної сторони шум – це неупорядковане сполучення звуків різних за частотою і силою. Людина відчуває звукові коливання повітряного середовища у межах від 16 до 2000 Гц. Звуки, що мають коливання нижче 16 Гц, називаються інфразвуками, а вище 20000 Гц – ультразвуками. Слух людини найбільш чутливий до звукових коливань з частотою від 1000 до 4000 Гц. Підвищений тиск, що утворюється в повітрі при проходженні звукової хвилі, називається звуковим тиском, а його середньоквадратичне значення вимірюється в Па. Інтенсивність звуку визначається енергією, яку несе звукова хвиля. Інтенсивність звукової хвилі зменшується обернено пропорційно квадрату віддалі від джерела. За одиницю інтенсивності приймають густину потоку звукової потужності, що через 1м2 поверхні в напрямі розповсюдження звукової хвилі і вимірюється у Вт/м2. Людина відчуває інтенсивність звуку в межах від 10-12 Вт/м2 (поріг чутливості) до 102 Вт/м2 . Поріг больового відчуття перевищує інтенсивність звуку порогу чутливості у 1014 раз. Тому для вимірювання рівня інтенсивності застосовується логарифмічна шкала, в якій кожний ступінь відрізняється від попереднього у 10 раз. Рівень інтенсивності звуку визначається за формулою:
або
де І – інтенсивність даного звуку, Вт/м; І0 – інтенсивність звуку на порозі чутливості при частоті 1000 Гц (10-12 Вт/м2). Втомлююча та подразнююча дія шуму визначається рівнем звукового тиску (інтенсивності), частотним складом і тривалістю дії. Рівень звукового тиску пов’язаний з відчуттям його гучності, частотний спектр визначає тембр. Найбільш несприятливі для людини є високочастотні з частотою більш 800 Гц. Весь діапазон звуків, що відчуває людина, поділяється на 8 октавних смуг. За характером шуми бувають: широкосмугасті з неперервним спектром завширшки більше однієї октави і тональні, у спектрі яких маються дискретні тони з рівнем на 10 дБ вище звуку в сусідніх 1/3 октавних смуг. З точки зору часу дії шум поділяється на постійний, рівень якого за 8 годин коливається не більше, ніж на 5 дБА, і непостійний. Непостійний шум у свою чергу поділяється на шум, який коливається на протязі часу, шум, який коливається до рівня фонового шуму й імпульсний, що складається із звукових сигналів тривалістю до 1с і відрізняється від фону не менше, ніж на 10 дБ. Найбільш поширеним засобом боротьби з виробничим шумом є застосування звукоізолюючих кожухів. Таким кожухом закриваються шумні механізми. Внутрішня поверхня кожуху облицьовується звукопоглинаючим матеріалом (войлок, мінеральна вата, тощо). Звукоізолююча ефективність кожуху
визначається так:
, дБ, де
- коефіцієнт звукопоглинання матеріалу.
, дБ, де m – маса 1м2 стінок кожуху, кг; f – частота, Гц. Звукоізолюючий кожух має вигляд:
1 – джерело шуму; 2 – мікрофон; 3 – звукопоглинаючий матеріал; 4 – сталевий кожух; 5 – віброізолюючі прокладки; Таблиця результатів вимірювань: Середньогеометричні частоти, Гц Рівні звукового тиску, дБ Рівні звуку, дБА  Об’єкт вимірювання 63 125 250 500 1000 2000 4000 8000   Рівень шуму без кожуха           Рівень шуму з кожухом           Зниження шуму з застосуванням кожуха           Розрахункове зниження шуму